Перейти у головне меню | до списку сіл Чемеровецького району | до історичних даних

Ландшафтно-рекреаційні комплекси товтрового масиву
в межах Чемеровецького підрозділу
НПП "Подільські Товтри"

Територія Чемеровецького підрозділу НПП, в яку входить весь Чемеровецький район та 8% території Городоцького району, включаючи Сатанівський рекреаційний вузол, піддається дослідженню та оцінці в галузі рекреації працівниками підрозділу. Ландшафтні дослідження та рекреаційна оцінка окремих її ділянок показують значну рекреаційну цінність підконтрольної території.

За будовою та типом рельєфу Товтровий масив є унікальним феноменом природи у вигляді денудаційної височини з викопними формами рельєфу, що відноситься до виняткових природно-територіальних комплексів (ландшафтів).

У складі товтрового ландшафту виділяють такі природні комплекси:

  1. Комплекс плосковерхих масивів Головного товтрового пасма. Він піднімається над навколишньою рівниною на висоту 50-60 м. Осьова лінія проходить через такі населені пункти: Сатанів - Іванківці - Кутківці - Вишнівчик - Карачківці. Головне товтрове пасмо відрізняється найбільшими висотами і майже монолітним простяганням. Монолітність порушується лише долинами річок Збруч, Жванчик, Смотрич. В місцях прориву через Товтри вони утворюють глибокі, скелясті і надзвичайно мальовничі урочища. Головний хребет плоско-випуклий шириною 100-300 м з досить крутими, скелястими схилами. Поверхню масиву ускладнюють карстові форми рельєфу (воронки, печери) та хаотичне нагромадження великих і дрібних уламків скель. Саме цей масив, вкритий широколистими лісами багатого флористичного складу (дуб звичайний і скелястий, бук лісовий, граб, липа серцелиста і широколиста, берест, береза, вишня степова та ін.) називають в народі Медоборами. В межах Головного товтрового пасма виявлено ряд мінеральних джерел. Найбільш перспективними серед них є джерела Сатанівського комплексу.
  2. Комплекс гостроверхих гряд бічних товтр. Гряди переважно безлісі. Іноді утворюють ланцюги атолоподібних форм (с. Біла Чемеровецького р-ну). Підніжжя окремих товтр складене щебнистими відкладами та лесовидними суглинками, на яких утворились звичайні чорнозем та перегнійно-карбонатні грунти під лучним травостоєм.
  3. Комплекс невисоких рифових масивів, вкритих майже до самих вершин лесовидними суглинками із звичайним чорноземом на них. Вони розташовані на деякій віддалі від головного масиву поодинці або невеликими групами. Це невисокі органогенні споруди, які в народі називають "могилками" - пагорби без урвищ і скель, що зовні схожі до скіфських курганів.
  4. Комплекс міжтовтрових долин з глибоким лесовидним покривом і глибокими малогумусними чорноземами, зайняті орними землями, іноді невеликими мочарами.

Ділянки широколистих лісів на вершинах Головного товтрового масиву, безлісі скелясті схили окремих товтр, уривчасті відслонення вапняків і міжтовтрові пониження утворюють надзвичайно мозаїчне переплетіння.

З чотирьох, визначених для НПП "Подільські Товтри" видів рекреаційної діяльності, загальнодержавне і міжнародне значення мають спортивно-оздоровчий та пізнавально-культурний види.

Визначити рекреаційне значення кожного природного комплексу неможливо без аналізу сучасного землекористування, яке дає можливість визначити просторовий розподіл головного лімітуючого фактору розвитку рекреації на підконтрольній території - орних земель, а також виділити території, що належать до так званого потенціалу рекреаційних площ. Багаторічні насадження, сіножаті та пасовища виключались з рекреаційної оцінки. Інші види землекористування розглядались як "рекреаційний фонд", використання якого можливе без заперечень або при окремих змінах в його структурі.

На територіях, перспективних для рекреаційного використання, площі рекреаційного фонду дорівнюють або перевищують площу орних земель і відповідають таким місцевостям:

Провідний інженер з рекреації Чемеровецького підрозділу НПП "Подільські Товтри"
Шеметинський А.А.